Больше рецензий

Romashka28

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

29 июня 2012 г. 14:18

154

5

Перегортаючи останню сторінку історії, на моєму обличчі сяяла посмішка. Така дитяча, наївна і щира, як сама книжка. Посмішка не сходила лиця ще й дві години "після". Наче повернулась в країну свого дитинства. До бабусі, в село, де щоліта проходили "воєнні дії", де витівки буйної дитячої фантазії завжди будуть найгеніальнішими, повітря буде завжди найп'янкішим, молоко найсолодшим, а друзі найвірнішими.

Всеволод Нестайко - людина геніальна. Так захопливо, я не читала ще жодної книжки. Щира, проста і зрозуміла кожному дитячому серцю мова автора, захопливі герої, авантюрні пригоди, справжній український гумор, смішний аж до сліз і кольок в животі. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн відпочивають, в порівнянні з Васюківськими тореадорами - Явою і Павлушею.

Попри всю комічність та несерйозність твору читати його я раджу не лише дітям, якщо для дітей - це весела повість про витівки і пригоди двох їх ровесників то для дорослих - ностальгічна подорож в дитинство та унікальна можливість проаналізувати життя дітей доби союзу з життям сучасним. Хоча об’єм книги достатньо великий – три повісті, кожна зі своєю сюжетною лінією та особливостями, книга читається надзвичайно швидко, а під кінець просто не хочеться, щоб вона закінчувалася – настільки зживаєшся з героями і проникаєшся їх пригодами та переживаннями.

Уся палітра дитинства в вас в руках: витівки, екзамени, перша любов, сварка друзів і таке очікуване примирення. Всеволод Нестайко – справжній чарівник української літератури, здається попри свій вік він ще залишається дитиною, якщо спроможний писати такі щирі твори. Якщо хочете знову потрапити в дивовижний світ дитинства – обов’язково прочитайте цей чудовий твір найвідомішого українського казкаря.

Моєму захопленю немає меж. Якби було ще 5 зірочок, я б поставила 10. Обов'язково куплю книжку і подарую її своєму племіннику.

Комментарии


одна з найулюбленіших історій мого дитинства, там стільки фраз, чогось найбільше запам'яталася історія про кукурудзу і фраза з неї: "І все таки радіо - це вєщь!")))


і справді так)) Тепер це і одна з моїх улюблених книжок)
Там кожна нова сторінка, то шедевральна фраза, скарбничка гумору) і взагалі якась особлива атмосфера створюється при читанні цієї книжки)


Привіт усім, хто родом із дитинства. Хоча я дізнався про автора із журналу Перець, якого хтось залишив у нас. Ось так і став читати всю серію про Лісові пригоди, і не тільки. Дуже смішило про метро під клунею. Та і багато всього, не перелічити, дійсно цікаво. Ось проглянув ваші записи, і уже рука самовільно вбиває у пошук імя автора, натискає на кнопку "скачати".
Дякую вам Romashka28, за спогади.