_Let_it_be_ прочитала
Январь 2012 г.
5
Сентябрь 2010 г.
5
Май 2010 г.
5
Март 2010 г.
5
Февраль 2010 г.
25 марта 2010 г.
Отличная история про мальчика полукровку, сына Посейдона, который борется со злом вмсте со своими верными друзьями.
Приключений много, но не всегда они заканчиваются победами, бывает и бедами.
Поклонникам Гарри Поттера должно понравится собрание))))
4
25 марта 2010 г.
Прочитав эту книгу начинаешь сама мечтать о том же, что и маленькая Ассоль.
Мечты сбываются, главное верить.
Книга автоматически заставляет тебя улыбаться)))))
4
5
Сентябрь 2009 г.
4
Август 2009 г.
3
31 августа 2009 г.
Книга, про которую знают все курящие, но решаются читать единицы((((.почему все знают, потому что после её прочтения курящие стают некурящими и преобретают намного больше, чем бросают!
Дорогие курящие, ради вас создана эта книга.Вам просто стоит её прочесть, чтобы наконец избавиться от ужасного груза, который вы несете, выкуривая эти мерзкие сигареты.
Книга помогла отказаться от курения очень многим моим знакомым и друзьям.и даже мне самой)))))
Очень благодарна Аллену Карру за такое стоящую книжечку)))
Июль 2009 г.
3
5
Июнь 2009 г.
5
Май 2009 г.
3
4
Апрель 2009 г.
5
27 августа 2009 г.
Октябрь 2008 г.
3
9 ноября 2008 г.
Изначально была в восторге от книги,но всё дальше читая книгу убеждалась что автор пишет полный бред...Что происходящие в книге собития ну просто не вяжуться в реальностями метро...Если бы,например,зеркало возле кабины машиниста выступало на 30 см!!!,то оно бы уже давным-лавно разлетелось бы в дребезги ещё в тоннеле...Берд короче...
Март 2008 г.
3
Февраль 2008 г.
4
3
5
Январь 2008 г.
4
9 ноября 2008 г.
Прекрасная книга! Дает понять,что в жизни важно, а что на самом деле не имеет никакого значения))
Декабрь 2007 г.
5
27 августа 2009 г.
З перших сторінок «Трохи пітьми» стає зрозуміло, що останнім часом Дереш поціновує творчість дещо шизофренічних індустріальщиків Trobbing Gristle, Coil та Psychic TV. А отже в цій книжці мова ведеться про всілякі важкі й не зовсім душевні недуги та похмурі, заледве не потойбічні марення, з якими автор, вочевидь, пов’язує музику наведених вище музичних проектів. Хтось колись дуже вдало висловився у тому сенсі, що варто писати або про те з чим ти добре знайомий, або ж про те, чого не знає ніхто. Взявшись писати роман про психіатрію, Дереш, вочевидь, не скористався цим «золотим» правилом через що спрацьовує знамените «нє вєрю» Станіславського. В результаті маємо набір лише оригінальної Дерешевої фантазії на тему нервових розладів та психічних зсувів серед сучасної неформальної молоді, який в жодному разі не пересікається реальним станом речей. Звичайно, мимоволі віддаєш шану авторовій розлогій фантазії, читаючи розповідь про великого галицького поціновувала творчого доробку Trobbing Gristle, який запалав не таким вже й прозаїчним бажанням стати першим космонавтом для наддалеких польотів у глибокий космос. Для цього Вітас, а саме так звуть метикуватого хлопчину, раз і назавжди вирішив питання з автономізацією харчування космонавта і почав вирощувати паршу і паразитичний грибок не де-небудь, а на власному череві, поздиравши для цього шкіру і прикладаючи туди лишаїстого кота, задля пересадження корисної харчової культури. Це справді оригінально. Але, попри всю оригінальність такої ідеї, Вітасові не ймеш віри – надто вже все гротескно. Така сама ситуація складається і з дівчинкою Лорною, яка «зсунута на всю голову, «робить» та ще й носить в собі щось таке страшне, про що й говорити жаско!» Найбільше довіри викликає випадок з Германом – особою, від імені якої ведеться розповідь більшої частини твору. У Германа «дах зсунувся» через те, що на його очах вбили людину, а він через власний страх нічого не вдіяв аби завадити цьому. Це значно ближче до реальних причин нервових розладів чи психічних проблем, ніж, скажімо «…бане чмо» – містична субстанція, що поселилася в одній з кімнат Лорниної квартири і псує життя дівчині, а заодно і її матері.
