Вірш про Мову Українську
AlexSarat,
12 июня 2011 г.
Мовою Українською, я пишаюсь,
Бо мелодична, звонка, солов`їна
І день за днем звучить вона.
І кожне слово, як та хмарина плине
І мою душу пелена.
Майстрами слова ми славетні:
Тарас Шевченко - гордість наша незалежна,
Він все життя своє боровся
За думку, волю і мистецтво.
І Іван наш Котляревський -
Засновник мово нашої навік.
"Енеїдою" своєю він дух український сколихав,
І як згадаю цю поему - дух патріотизму лине з мене.
Іван Франко - талановитий геній наш,
Він всіми творами своїми
Кохання, думку, розум доносив.
Та й є і майстрині в нас:
Це Леся Українка -
Дочка Великої Олени Пчілки,
Казково-Драматичний настрій нам дала.
І Ольга Кобилянська - молодчина,
Вона "Людиною" своєю
Перевернула весь світ в очах моїх.
Костенко Ліна - це Богиня,
Вона мов та Афіна - Нездоланна,
І стала символом рішучості для нас.
А також є у нас майстри:
Тичина, Рильський, Хвильовий,
Карпенко-Карий, Симоненко,
Іван Багряний, Андрухович,
І список цей буде йти на сотні білих тих листків.
І Мова наша - Українська!
Люблю її і розмовляю,
І знаю не помре ніколи,
Бо гордість нашого народу,
І не підкориться вона нікому!

Лучше бы не портили українську мову своим стишком. Бе.