Теплі історії до кави

Тёплые истории к кофе идеальная книга для дождливых осенних дней, когда хочется закутаться в плед, взять горячую чашечку кофе или чая и погрузится в уютные, тёплые истории.

Первое на что я обратила внимание - это красивое издание. Прекрасные иллюстрации, шрифт и цвет бумаги очень гармоничны️ Создаётся впечатление, что иллюстрации были сделаны и подобраны самим автором, ведь она ещё и фотограф :)

Каждая строчка в этой книге окутывает тебя теплом и нежностью с ноткой грусти. Хочется наслаждаться атмосферностью и необычайной добротой этих историй.

Источник

Дуже атмосферні історії. І знаєте під каву саме те. І навіть якщо вам не подобається кава. Книга точно сподобається. Історії і справді теплі. Але мені здається що найкраще читати цю книгу під час зимових свят.

Як приємно десь вранці заварити собі кави чи чаю, закрутитись в плед і засісти читати дійсно теплі історії.

Це з серії "очікування". Реальність же полягала в історіях на дві сторінки, великих фотографій чашок з кавовими напоями, героїнь не пристосованих до реального життя, історій, яким не віриш. Чомусь у героїв часто однакові імена, жіночі персонажі ледь не ідеали, деякі з них недалекі розумом. Чого тільки варта дівчина, яка подумавши, що вагітна, не сходила до лікаря, аби впевнитись в цьому, а одразу відмінила поїздку в Індію, про яку мріяла ледь не з дитинства

Згодиться для читання в нудних чергах, але теплих історій не вийшло.

Книжка, яку я кілька років не чіпала. Відкрила випадково одного разу восени і полюбила приблизно з сьомого абзацу, бо вона про "те, що робить нас щасливими", і в цьому її магічна ресурсна сила. Просто історії зі світу ароматів і фарб, чужих красивих міст, рідних людей і фактур. Просто кава і просто тепло. "Просто" - одне з моїх улюблених слів.

«Теплі історії до кави» Надийки Гербиш – это книга-настроение. Совершенно очаровательная коллекция коротеньких душевных зарисовок с ароматом кофе, счастливые мгновенья, бережно нанизанные на прочную нитку старательной рукой. Милый, немножечко наивный и очень светлый сборник. Конечно, очень заметно, что автор книги молода, счастлива, не обременена жизненным опытом и в силу этого пишет преимущественно о себе. Все эти Марьяны, Софии, Терезы и Ланы - это все она, Надийка: молодая обаятельная женщина, идеалистка до кончиков ногтей, хорошая подруга, сестра и жена, которая беззаветно любит своего мужа, мечтает о спокойной жизни в живописном пригороде и никогда не откажется о чашечки крепкого кофе с корицей.

Это книга для девочек в самом хорошем смысле этого слова. Это проза на высоких каблучках…

Как водится, с наступлением осени и приближением зимы многим хочется уютной, "вкусной" и, прямо скажем, ванильной (в переносном смысле) литературы. В этом году не стал исключением и я - и в книжном магазине наткнулся на серию "Теплі історії" ("Тёплые истории") от издательства "Брайт Букс". Долго ходил вокруг да около, опасаясь чрезмерной ванильности и того, что уже сто лет не читал беллетристику на украинском (следовательно, знание языка вряд ли сейчас на высшем уровне), но всё-таки решил рискнуть купить. Попытка не пытка - тем более, что книжки сравнительно недорогие. Ну, что - пишу о первой книжке из серии, которую прочитал. Рассказики, конечно, незамысловатые и ванильные (как и ожидалось), но вполне приятные и действительно уютные. Из той литературы, которая воздействует в основном на…

Теплые и красивые маленькие рассказы, красивые и душевные. Они про кофе, про людей, про жизнь. Очень уютная книга, как и все в этой серии, очень позитивная. Запах кофе так и вырывается наружу между страниц, и пока читаешь, смакуешь кофе с пряностями, наслаждаясь каждым глотком кофе и слов. В этой книге герои - самые простые люди, они делятся своими чувствами, пьют кофе и чай, наслаждаются калорийными сладостями, радуются жизни и путешествуют. В этой книге каждый найдет что-то близкое себе.

Мабуть, я таки скептик. Для мене занадто солодко, занадто картонно-шаблонно. Патока з сиропом, шоколадом та медом. І кава у горнятку... Ідеальні та від того якісь пластикові герої, ідеальні думки та мрії, ідеальний світ. Інколи здавалось, що описаний якийсь паралельний всесвіт, де у медалі лише одна сторона-краща. Але так не буває і відчуття штучності й несправжньості не полишало від початку й до кінця.

Мені стало нудно вже на першій третині, проте не люблю не дочитувати книжки, тому намагалась читати швидко, аби це скоріше закінчилось. Можливо, не треба було починати паралельно з таким яскравим і реалістичним, просто-таки тривимірним твором «Жоростоке століття» І. Калашникова, бо контраст зіграв не на користь «Теплих історій». Але була пізня осінь, що переходить у зиму,…

Як добре, що в кожного з нас є те тепле та запашне горнятко кави: такої смачної,такої рідної та такої супровідної для життя,для роздумів. Ти йдеш, їдеш...а на тобі залишається запах того міста, тієї "теплої історії". Один із тих напоїв, яким гарно запивати мить насолоди... наприклад, поцілунок! Нехай у кожного в життя з'явиться кав'ярня кавоманської мрії!