Невеличка драма

Я не дуже люблю романи, що побудовані виключно навкруги почуттів, але "Місто" Підмогильного мені сподобалось, тому вирішив спробувати. і "Невеличку драму".

Українська мова твору чудова. Хоч другорядно йде тема несприяйняття українізації в ранніх Совєтах та насмішки над нею, проте контекст, коли був написаний твір, повністю згладжує негатив, який міг би виникнути. Українська показана як немодна мова села, інтерес до якої у суспільстві чомусь виріс. І хай так.

Любовна лінія багатогранна і заплутана. До головної героїні залицяються ціла купа чоловіків. І їхні прояви уваги надто відрізняються: від глибокої френдзони до сталкерингу, від хворобливої пристрасті до зверхнього та мстивого бажання начальника. Обирай на будь-який смак.

Проте самого сюжета як такого немає. Все крутиться навкруги…

Вже не вперше, коли читаю твори письменників «розстріляного відродження», ловлю себе на думці, що якби не репресії, якби замість отих кількох грам свинцю їм дали перо, то ми мали б сьогодні вже не одного нобелівського лауреата з літератури. Але це лише думки. А Підмогильний, як завжди, на висоті. Він майстер зробити з банального сюжету, так званого  «любовного трикутника», хорошу драму людського життя. Заглянути всередину кожного героя, змалювати їхній внутрішній світ зіткнути  протилежності, з боку ще поставити героя-другого з альтернативним світоглядом, і подивитись що ж з того вийде. Мені у творі чомусь було багато алюзій до інших авторів і творів. Принцип мислення Юрія Славенка  з його поясненням всього через науку чимось нагадує мислення капітана з «Морського вовка» Дж. Лондона, а…

Перш за все хочу обуритися з приводу того, що хтось додав цю книгу у перелік "Дитячі книги" (як зазначено на цьому сайті). Насправді повість дуже доросла, в ній порушено проблеми, які не можуть бути дитячими, близькими та зрозумілими малечі, - теми кохання, вірності, людяності та підступності. Саме ці проблеми хвилюють героїв, а разом із ними й читачів, а сценою дії стає людська душа. Автор удається до препарування почуття кохання з біологічної точки зору (недарма один із героїв - учений-біолог, та й неозброєним оком помітне засилля біологічної термінології у творі). З іншого боку його турбує психологічний аспект кохання (почуття справді щирого, взаємного, на яке так чекає Марта). Проте виявляється, що кохання - то не тільки красиві слова та квіти, а ще й якась особлива "хімія", яка…

Любите покопирсатися в чужих пристрастях, жаданнях, прихованих намірах? Тоді вам точно сподобається "Невеличка драма" Валер'яна Підмогильного. Тут є все: несподіваний секс, марні дівочі сподівання про шлюб, розрахунок і безмір інстинктів. Читала вже двічі і кожного разу знаходила щось нове. Українська література насправді може бути не про панів і кріпаків, і навіть не про безталанних покриток. Welcome! Укрліт чекає на тебе!

Достойна робота Підмогильного, однак перенасиченість науковими відступами дещо погіршує враження від читання та уповільнює його легкий та приємний темп. Якщо у "Місті" філософські роздуми персонажів сприймались доволі гармонійно, то тут засилля абзаців, присвячених біохімії та білкам, моментами може втомити читача.

Цей роман є певним "Антимістом", адже місце подій здебільшого обмежується невеликою орендованою кімнатою на вул. Жилянській, в той час як зовнішній світ майже увесь час оповитий туманом та майже не цікавить персонажів, яких у більшості докорінно змінила революція. Однак головною ареною пристрастей тут, відповідно до жанрових особливостей, все ж виступає внутрішній світ героїв роману.

Образи персонажів є напрочуд майстерними та довершеними, але ці раціоналізовані та заклопотані…

(6) Чужі драми завжди здаються трохи банальними...(с)

Цей роман надзвичайний! Він читається дуже легко, недивлячись на те, що він таки не "невеличкий". Історія дівчини Марти вкладається в єдини старий вислів "поматросил и бросил", банальна історія про дівчину, яку звів нерозумний хлопець. Але ні, все не так просто і сухо, і Підмогильний за допомогою свого слова, таланту розповів нам про страшну руїну, що сталася у житті чарівної, мрійливої дівчини Марти. Все йде в її житті добре: вона красива, молода дівчина, повна сил та мрій, має роботу, житло, хоч і сирота, але дбає про себе, має багато прихильників, але живе мріями про того єдиного принца, як у романах. До неї в гості навідується багато чоловіків, які прагнуть мати її за дружину, або коханку, але жодного з них Марта, як чесна…