Лучшие книги Наталии Николаевны Яковенко

Книга профессора Киево-Могилянской академии Наталии Яковенко, ставшая украинским интеллектуальным бестселлером последних лет, предлагает взгляд на десять столетий украинской истории (IX-XVIII вв.), альтернативный традиционному национальному нарративу. Повествованиям о страданиях народа, жаждущего обрести свое государство, автор противопоставляет историю Украины как длительный процесс цивилизационных встреч (Запада и Востока, православия и ислама, католичества и православия) и результат взаимодействия и конфликтов различных государств, этнических и социальных групп, творивших неповторимые культурные очертания того, чему суждено было стать нынешней Украиной. В свете этой концепции находят новую и разностороннюю трактовку также и дискуссионные узлы общей украино-российской истории. Кому принадлежит наследие Древней Руси? Была ли Переяславская рада 1654 г. "воссоединением"? Как объяснить противоречия личности Ивана Мазепы? Строгость научного описания и изящность стиля делают книгу Яковенко одновременно и серьезным, и увлекательным чтением. На данный момент это наиболее полное из опубликованных на русском языке введение в предмодерную историю Украины, которое может служить учебным пособием.

Монографію «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна» доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного «шляхетського народу» та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та…

До нової книжки чільного українського історика, професора Києво-Могилянської академії Наталі Яковенко ввійшли вибрані статті про формування ідентичностей, особливості світосприйняття, концепції «правильної» влади і шляхетського обов’язку в ранньомодерній Україні.
"Кожна людина має характерні індикатори «членства в групі». Ці індикатори надзвичайно мінливі і ніколи не бувають остаточними й непорушними. На них впливають множинні персональні ідентичності, обумовлені зв’язками індивіда з соціальним, фаховим чи локальним середовищем, освітою, походженням, статтю тощо. Причому ієрархія цих ідентичностей так само мінлива, як і життєві колізії, в які потрапляє людина. Колективна ідентичність химерно і безмежно варіативно переплітається з ідентичністю персонального чи групового типу. В результаті свідомість людини постає як складний пасьянс, рівняння, перевантажене різного роду невідомими і змінними. Історикові тяжко дати раду з цим калейдоскопом ідентичностей, адже, на відміну від соціолога, він не може запропонувати своїм піддослідним анкету з питаннями. Ми приречені вести діалог лише з текстом джерела, який, крім зрозумілої неповноти, ще й обтяжений умовностями писемної та освітньої комунікації".

Книжку присвячено найпопулярнішому свого часу церковному письменникові другої половини ХVІІ століття Йоаникію Ґалятовському. Але йдеться тут не лише про біографію і твори знаного могилянського книжника, тлумача західних уявлень про Бога й світ для тодішнього православного християнина.

Авторка унаочнює процес становлення новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні та показує універсальний характер і, водночас, історичну специфіку тих прикмет «самості», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритості» та «витворили обличчя нової української культури».

Непересічна творча активність о. Йоаникія слугує вдячним тлом для реконструкції загальнішого типу ранньомодерного інтелектуала-богослова києво-могилянського кола, і для цього дослідниця залучає вельми розмаїтий і витончений методологічний інструментарій релігійної антропології, історії уявлень та ідей, історії читання та культурних рецепцій тощо.

Диагностические работы по русскому языку адресованы учащимся и являются составной частью УМК по русскому языку для 7 класса авторов Т.А. Ладыженской, М.Т. Баранова, Л.А. Тростенцовой и др.
.
.Сборник включает в себя три варианта тестов по всем разделам русского языка, входящим в курс обучения семиклассников, и соответствует структуре учебника. Тесты позволяют определить результаты освоения текущего материала по русскому языку, а также материала, пройденного в начальной школе и включенного в курс повторения. В конце приводятся ключи к заданиям.
.
.Пособие предназначено для самопроверки учащихся и аудиторной диагностической работы в школе.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.

Науково-популярне видання, третій том започаткованої серії «Еліта», розповідає про історію роду князів Вишневецьких – однієї з наймогутніших і найбагатших фамілій української магнатерії. Серед представників роду Дмитро (Байда) Вишневецький, що вважається засновником Запорізької Січі, і Ярема Вишневецький – лютий ворог козацького руху під проводом Богдана Хмельницького; Раїна Вишневецька (Могилянка) - меценатка, покровителька православних монастирів і король Речі Посполитої Михайло Корибут Вишневецький. Життєписи цих особистостей і їх слід у історії України – це і є темою досліджень українських, польських, литовських і білоруських науковців.

Книга є збірником статей і виступів науковців низки українських академічних та освітніх інституцій, підготовлених у рамках круглого столу «Міфологізація походження українців», який відбувся в лютому 2007 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Вміщені тут матеріали висвітлюють ставлення учених до різноманітних псевдонаукових та псевдопатріотичних теорій походження українського етносу і застерігають від політизації та ідеологізації науки, зокрема історії та археології. Видання розраховане на журналістів, істориків, філологів, усіх, хто цікавиться давнім минулим України та його сприйняттям у сьогоднішньому українському суспільстві.