Ульрих Хефнер — о писателе

Предложить изменения

Цей роман "Завіт Христа" розпочинається із розмови двох полководців: старшого по чину та молодшого. Молодший говорить до старшого по чину, а в цього старшого спізнаємо згідно Святого Письма саме Понтія Пилата, який присудив Ісуса, але вмиванням рук, - на розп'яття! Молодший по чину говорить, а вони пили напиток: ти настрашився в розмові того Назарянина, - бачу, що настрашився!!!
Дальше в романі зображена крамольна сцена: що учні Ісуса, щоб люди світу мали Надію, - викрали тіло мертве Свого Вчителя і Його спалили, прости, пробач мене, Господи!!! Зображено апостола Петра та його друзів-апостолів: як вони проводкою ризикували із тілом свого Вчителя!!!
Дальше в романі, - а це є по кусочках зображено фактично всюди: зображено наш час, а саме: розкопки в Єрусалимі, з Єрусалимського університету,…

Вчера дочитала "Завет Христа" Ульриха Хефнера. Книга неоднозначная, стиль автора и тематика напомнили мне Дэна Брауна с его "Ангелами и Демонами" и всеми прочими книгами. Главных героев тут несколько: и следователи, ведущие расследование об убийствах (у них, кстати, своя love-story), и археологи ,которые ведут раскопки в Израиле. Тут и исторический детектив, и своеобразная любовная история, и, конечно же, неожиданная развязка. Вообще, книга заставляет подумать. А что, если теория о Христе и его существовании, представленная в книге, действительно верна? Это стало бы потрясением для многих. Вера, поддерживаемая людьми на протяжении веков, - это то, чему стоит доверять, какой бы ни была правда...