Ірися Ликович — об авторе
- Родился: 18 августа 1984 г. , Батрадь, Берегівський район, Закарпатська область
Биография — Ірися Ликович
У 2000-му році закінчила Берегівську гімназію. У 2005 році закінчила філологічний факультет Ужгородського Національного університету.
Із січня по грудень 2007 року навчалася німецької мови при Гете-інституті міста Кельна (Німеччина).
У 2008-му році працювала в журналістом газети «Думська площа» міста Одеси. Займається літературними перекладами з німецької та угорської мов.
Мешкає у Відні.
Вивчає германістику у Віденському Національному університеті та груповий психоаналіз в Альтауззе
КнигиСмотреть 4
Библиография
Окремі твори у журналах та альманахах
Друкувалася у журналах:
«Сучасність» (Київ),
«Ї» (Львів),
«Київська Русь» (Київ),
«Вінницький край» (Вінниця),
«Україна» (Київ)
в альманахах «Джинсове покоління», «Корзо» і «Карпатська саламандра».
Книги
Іронічний цикл про закарпатських поетів «Поети і портрети».
Збірка новел «Перелітна» (Літературна агенція «Піраміда», Львів, 2006).
Ликович Ірися Твоя дитинка. — Київ : Нора-Друк, 2010. — С. 216. — (ПК (Популярні книжки)). — ISBN 978-966-2961-53-9
Роман "Татцельвурм. Тірольська історія" видавництво "Нора-Друк" рік 2011
Титулы, награды и премии
Переможець літературних конкурсів Ужгородського національного університету та радіо «Люкс-ФМ».
Лауреат літературної премії «Дебют-2007».
Лауреат всеукраїнського конкурсу «Сила малого».
Лауреат Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2009) у жанрі «проза»за рукопис роману «Твоя дитинка».
Диплом "Вибір видавців" конкурсу "Коронація слова – 2010" за роман "Твоя дитинка".
Творчий потенціал Ірисі Ликович відзначили шевченківські лауреати Ігор Римарук, Тарас Федюк, Марія Матіос та письменники Оксана Луцишина, Степан Процюк, Людмила Таран.
Київський журнал «Книжник-ревю» помістив її в щомісячному рейтингу у «Чудовій сімці», назвавши авторку «закарпатською Оксаною Забужко».
РецензииСмотреть 4
23 сентября 2012 г. 23:52
79
3
Враження від книги зіпсула передмова, в якій розкрито всі перепитії сюжету (спойлер)
19 апреля 2012 г. 10:07
64
3
Книга, которую я выиграла в «Раздачах». Интригующий сюжет, однако сама книга не поразила. Во-первых, пессимизмом главной героини Елены. Во-вторых, оформители явно налажали (другого, более литературного, слова не могу подобрать, чтобы выразить смысл), поместив в конце книги иллюстрации, изображающие различных детей, воспитанных дикими животными (найдется ли много людей, не разглядывающих книгу перед ее прочтением?! Это явно не обо мне). Просмотрев иллюстрации, совместив их с аннотацией, уже обозначила у себя в голове сценарий последующих событий. И это явно помешало прочувствовать книгу. Конец истории трагичен (черезчур?): волчица, чтобы прокормить своего «приемыша» - 4-летняя дочь Елены, которая считалась умершей в 7-месячном возрасте после схода лавины, - убивает овечку – по иронии…