Марко Черемшина

Марко Черемшина

Марко Черемшина

3 4 1

Родился: 13 июня 1874 г., Кобаки
Умер: 25 апреля 1927 г., Снятин

Кураторы

Биография

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874р. в селі Кобаках, тепер Косівського району. 3 1889р. Іван Семанюк навчався у Коломийській гімназії. У цей час він зблизився з Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Семеном Горуком, які стали його найближчими друзями на все життя. Під впливом своїх старших друзів Іван Семанюк робить перші літературні спроби: пише вірші, драму "Несамовиті". У квітні 1896р. в чернівецькій газеті "Буковина" було надруковане оповідання "Керманич", підписане псевдонімом Марко Черемшина, що з того часу стало літературним ім'ям Івана Семанюка.
Після закінчення гімназії у 1896р. М.Черемшина вступив до Віденського університету на правничий факультет. Таким чином здійснюється його мета: ,"Образуватись, щоб своєму народові, коли не помочи, то бодай сорому не наробити". Студентом Іван Семанюк продовжує займатися літературою та просвітою. Деякий час очолює товариство "Січ".

Перша збірка новел М.Черемшини „Карби" вийшла в Чернівцях у 1901р. Вона вмістила 15 новел з народного життя західноукраїнського селянства. З появою збірки „Карби" зросла популярність М.Черемшини серед народу. З великою приязню відгукнулися на вихід збірки Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський. "Наша проза, - писав Іван Франко, - під пером Кобилянської, Стефаника, Черемшини... набрала поетичного лету, мелодійності, ніжності, грації та різнородності..."

У жовтні 1901р. М.Черемшина закінчив університет. Протягом 1902-1905 років у Відні склав ряд екзаменів по курсу підготовки до докторату. Диплом одержав у липні 1906р. У жовтні 1906р. М.Черемшина приїжджає в м.Делятин, де протягом шести років проходив адвокатську практику в конторі адвоката М. Лагодинського. Добра слава про молодого адвоката М.Черемшину дійшла й до Снятинщини, де у той час жив письменник В.Стефаник. Він запропонував Марку Черемшині переїхати до Снятина.

У 1912 році Марко Черемшина відкрив адвокатську контору в Снятині. Разом з Василем Стефаником письменник розгорнув активну громадську роботу. Вони організовують господарсько-ветеринарні курси, беруть участь у роботі товариств "Взаїмна поміч", "Сільський господар", "Просвіта". Селянська тематика характерна для другої збірки Марка Черемшини "Село вигибає" (1925), до якої увійшли новели, написані протягом 1914-1919рр. Письменник відтворює страхіття війни, правдиво відображає всю складність суспільно-політичного життя Західної України.

25 квітня 1927р. перестало битися серце видатного письменника і громадського діяча. Поховано Марка Черемшину на міському кладовищі у Снятині. Третя книга новел Марка Черемшини під назвою „Верховина" вийшла в 1929р., уже після смерті письменника. Народний демократ М.Черемшина все своє життя боровся за національно-політичні права свого народу, виступав проти соціального і національного поневолення. У кожній новелі змальовував духовний світ своїх земляків - гуцулів-верховинців, їх уявлення про природу і суспільство, про добрі і злі сили, їх віковічні прагнення до вільного, щасливого життя.

Библиография

Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина».
Упродовж 1900—1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу присьменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку ХХ століття.
Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.
Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв'язки, в історії літератури Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об'єднують під назвою «покутської трійці».
У Львові до другої світової війни окремими виданням після «Карбів» вийшла збірка оповідань Черемшини: «Вибрані твори» (1929), «Твори. Повне видання», т. І—III (1937), «Вибрані твори» (1938). Перше видання в УССР «Село вигибає» зі вступною статтею Миколи Зерова вийшло 1925. Після того вибрані твори Черемшини видавано багато разів.

Экранизации

За його оповіданням «Сльоза» створено мультиплікаційну стрічку «Різдвяна казка» (1993, «Укранімафільм»). Про нього знято фільм «Марко Черемшина» (1975).

Интересные факты

17 липня 1949р. у власному будинку письменника був відкритий літературно-меморіальний музей Марка Черемшини. З часу його відкриття і до березня 1974 року директором музею була дружина письменника Н.В.Семанюк. Завдяки громадськості міста й організаторським здібностям Н.Семанюк було створено першу експозицію музею, яку ілюстрували відомі українські художники: І.їжакевич, Ф.Коновалюк, В.Касіян, О.Кульчицька, Ф.Манайло, В.Сидорук та ін.

13 червня 1974р., за ухвалою ЮНЕСКО, у світі широко відзначали 100-річчя з дня народження Марка Черемшини. У ювілейні дні в скверику поблизу музею було відкрито пам'ятник Марку Черемшині (скульптор В. Борисенко, архітектор М.Козак). Останнім часом експозиція музею збагатилася роботами художників Снятинщини: Л.Гумен, Г.Лакусти, виробами майстрів народної творчості Д.Жураківського, Е.Ткачук, М.Ступарик, В.Матійчука, С.Сахра, І.Гринчака.

Ссылки

Последняя редакция: 12 марта 2011 г., 14:33, bezkonechno

Найти авторов