Марко Черемшина
Марко Черемшина
Рейтинг книг:
8 3 8

Информация

Родился: 13 июня 1874 г., Кобаки
Умер: 25 апреля 1927 г., Снятин

Биография

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874р. в селі Кобаках, тепер Косівського району. 3 1889р. Іван Семанюк навчався у Коломийській гімназії. У цей час він зблизився з Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Семеном Горуком, які стали його найближчими друзями на все життя. Під впливом своїх старших друзів Іван Семанюк робить перші літературні спроби: пише вірші, драму "Несамовиті". У квітні 1896р. в чернівецькій газеті "Буковина" було надруковане оповідання "Керманич", підписане псевдонімом Марко Черемшина, що з того часу стало літературним ім'ям Івана Семанюка.
Після закінчення гімназії у 1896р. М.Черемшина вступив до Віденського університету на правничий факультет. Таким чином здійснюється його мета: ,"Образуватись, щоб своєму народові, коли не помочи, то бодай сорому не наробити". Студентом Іван Семанюк продовжує займатися літературою та просвітою. Деякий час очолює товариство "Січ".

Перша збірка новел М.Черемшини „Карби" вийшла в Чернівцях у 1901р. Вона вмістила 15 новел з народного життя західноукраїнського селянства. З появою збірки „Карби" зросла популярність М.Ч

Библиография

Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина».
Упродовж 1900—1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу присьменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку ХХ століття.
Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.
Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови.

Экранизации

За його оповіданням «Сльоза» створено мультиплікаційну стрічку «Різдвяна казка» (1993, «Укранімафільм»). Про нього знято фільм «Марко Черемшина» (1975).

Интересные факты

17 липня 1949р. у власному будинку письменника був відкритий літературно-меморіальний музей Марка Черемшини. З часу його відкриття і до березня 1974 року директором музею була дружина письменника Н.В.Семанюк. Завдяки громадськості міста й організаторським здібностям Н.Семанюк було створено першу експозицію музею, яку ілюстрували відомі українські художники: І.їжакевич, Ф.Коновалюк, В.Касіян, О.Кульчицька, Ф.Манайло, В.Сидорук та ін.

13 червня 1974р., за ухвалою ЮНЕСКО, у світі широко відзначали 100-річчя з дня народження Марка Черемшини. У ювілейні дні в скверику поблизу музею було відкрито пам'ятник Марку Черемшині (скульптор В. Борисенко, архітектор М.Козак). Останнім часом експозиція музею збагатилася роботами художників Снятинщини: Л.Гумен, Г.Лакусти, виробами майстрів народної творчості Д.Жураківського, Е.Ткачук, М.Ступарик, В.Матійчука, С.Сахра, І.Гринчака.